Світлана Іванівна Шарай, заступник головного бухгалтера зі збуту:

− Коли я закінчила школу, професія бухгалтера була досить затребуваною: в Україні розвивався бізнес, створювалися нові підприємства, і фахівці-бухгалтери були на розхват. Я обрала цю спеціальність із розрахунку, що завжди зможу знайти роботу. Вступила до СПТУ № 49 (тоді там був курс бухгалтерів) і паралельно − на заочне відділення Полтавського сільськогосподарського інституту.

Коли стала працювати бухгалтером, то зрозуміла: це моє, й іншої професії мені не потрібно. Та я, мабуть, і не зможу кимось іншим працювати.

Але бухгалтером я стала не одразу: 1999 року прийшла на Білоцерківський молочний завод як заготівельник молока. Ми їздили по селах і купували в селян сировину для заводу. За кілька місяців мені запропонували перейти в бухгалтерію: там саме звільнилося місце.

Професія бухгалтера вимагає зібраності, дисциплінованості й відповідальності. А ще треба вміти швидко зреагувати, прийняти рішення. Це величезне навантаження, але водночас і велике задоволення від успішного результату.

Не кожен може бути бухгалтером. Потрібні такі риси характеру як витримка, урівноваженість, стійкість до стресів.

Зараз я, наприклад, контролюю відвантаження готовою продукції (а це від 20 до 29 тонн щодня), працюю з контрагентами, перевіряю оплату, роблю звірки, контролюю заборгованість…

Загалом усі контрагенти в нас відповідальні, стосунки з ними налагоджені давно, оплату вони проводять вчасно. Якщо й виникають якісь нюанси, то здебільшого з технічних причин. За кілька днів усі вони вирішуються. Звісно, щодня доводиться спілкуватися з людьми, включати логіку, знаходити найоптимальніші шляхи усунення проблем.

Мені дуже подобається моя ділянка роботи, а коли задумуюся, яке величезне в нас підприємство, скільки продукції воно виготовляє й поставляє ледь не по всьому світу, то усвідомлюю неабияку гордість від того, що я теж причетна до цього.

Ольга Григорівна Городнича, бухгалтер із послуг:

— Майже 30 років я працювала бухгалтером у ТОВ «Шишаки-Будкомплекс», а 2007 року перейшла в «Білагробуд». У 2008 році, коли було створено «Білоцерківську агропромислову групу», стала працювати тут.

Я контролюю розрахунки з організаціями, які надають нам послуги. Робота мені подобається, особливо ж задоволена колективом.

Мабуть, мені щастить на гарних людей, бо й у Шишаках, де я раніше працювала, теж був чудовий колектив. Кожній людині потрібні не лише зарплата та увесь соцпакет, а й повага, розуміння, щоби було з ким словом перекинутися, щоби керівництво цінило як професійні якості, так і результати роботи… Усе це є у компанії «БіАГР». Інколи навіть дивуюся: такий великий колектив, і так вміло підібрані працівники, особливо керівники. Усі професійні, неконфліктні, тактовні, людяні.

Одне слово, роботою я задоволена. Інакше не їздила б щодня за 40 км із дому й додому. Щоранку доводиться виїжджати о 6.40, а повертатися вже після 18.00. І так 18 років… 1 липня я досягла пенсійного віку, та вирішила ще трохи попрацювати.

Тетяна Григорівна Титаренко, бухгалтер:

— Я прийшла у «БіАГР» 26 листопада 2002 року, а до цього працювала в Красногорівській філії «Полтаваобленерго», ще раніше — у колгоспі «Жовтень» і КСП «Ім. Шевченка». Звісно, мимоволі порівнюю, як ми працювали раніше і як зараз… Тоді всі операції ми виконували вручну, на величезних паперових «простирадлах»… Часто по кілька разів перераховували суми, коли вони не сходилися бодай на копійку. Зараз комп’ютери й сучасні програми значно полегшили бухгалтерську працю, хоча інколи теж трапляється, що шукаємо копійку.

Якщо ж порівнювати роботу бухгалтера на великому й маленькому підприємствах, то вона майже не різниться. Принаймні, обсяги навантаження на одну людину. На маленькому підприємстві єдиний бухгалтер відповідає за системи та процедури всього бухгалтерського обліку, веде всю звітність. На великому підприємстві обов’язки бухгалтерів чітко розподілені. Але ж обсяги роботи тут значно більші! Лише вдумайтеся: наше підприємство щодня отримує та переробляє близько 300 тонн молока! У мої обов’язки входить отримати первинні дані, переробити різносторонню інформацію та сформувати її в бухгалтерську звітність.

Робота мені подобається, у нас гарний колектив, шанобливе ставлення до підлеглих із боку керівництва.

Алла Михайлівна Лиходід, бухгалтер:

− У січні цього року виповнилося 20 років, як я працюю в «Білоцерківській агропромисловій групі». Правда, починала я 2001 року заготівельником сировини, два роки їздила і збирала молоко по селах, а потім звільнилося місце в бухгалтерії, тож перейшла сюди. Коло моїх обов’язків — це розрахунки: обробляю приходні накладні, дефектовки на запчастини, за якими роблю списання по виробництву… Так, документів багато, але якщо ретельно і вчасно виконувати роботу, не створювати завалів, то нічого важкого немає. І те, що спочатку робилося важко, після кількох спроб забирає зовсім небагато часу. Якщо людина «дружить» із цифрами, нічого страшного немає. Загалом бухгалтерія вимагає самодисципліни. Тут важлива будь-яка дрібниця, будь-яка деталь. Усе має бути правильно, вивірено, точно, щоби сходилося «копійка в копійку». Мимоволі звикаєш робити все ретельно й на совість! Я свого часу закінчила Полтавський кооперативний технікум і працювала в кооперації (було колись таке собі «Білоцерківське госпрозрахункове торгове підприємство»). Свою роботу люблю й дорожу нею: у компанії «БіАГР» створені чудові умови праці, тут гарний колектив, стабільна зарплата… Мене все задовольняє!