Працівники розповіли про свій шлях на підприємстві та відповіли на запитання: «Що для вас компанія «БіАГР» і «Що ви насамперед цінуєте у своїй роботі»?

Сергій Анатолійович Онокій, комерційний директор “Білоцерківської агропромислової групи”:

— У компанії працюю вже 9 років. І як це банально не звучить, але вся команда «Білоцерківської агропромислової групи» — друга родина для мене. Пишаюся здобутками нашого комерційного департаменту, яких ми разом досягли впродовж останніх років. Зараз наша продукція представлена в усіх національних торгових мережах України: «АТБ», «Сільпо», «МЕТRО», «Фора», «FOZZY». Пам’ятаю, як важко було заходити на національний ринок і доводити, що наші молочні продукти — кращі з кращих. А зараз компанія — у трійці найкращих серед українських виробників кисломолочного сиру. Й у п’ятірці серед виробників солодковершкового масла. Це наш спільний успіх, кожного працівника ПП «БІАГР». Обсяги продажів постійно зростають. Зараз маємо потужні відділи продажів у Полтаві, Харкові, Києві, Західному регіоні. На цьому не зупиняємося, а завойовуємо нові території. Постійно збільшується штат працівників, у нашому департаменті працюють понад 160 людей. І це тільки початок. Нам легко і приємно продавати якісні молочні продукти!

Катерина Володимирівна Опря, фінансовий директор «Білоцерківської агропромислової групи»:

— У «БіАГР» я працюю сім років. А загалом я й моя родина — переселенці з Донецької області. 2014 року ми переїхали з-під Горлівки у Велику Багачку. Моя кар’єра в Білоцерківці на Полтавщині складалася досить успішно, адже на підприємстві цінують та заохочують ініціативних працівників. Починала я у відділі збуту. Потім мене перевели до відділу постачання на посаду товарознавця, згодом підвищили до заступника директора з постачання. А півтора року тому призначили фінансовим директором «БіАГР».

Безумовно, робота на цьому підприємстві — це беззаперечна можливість самореалізації та зростання. Зростання внутрішнього, професійного, морального. Це стабільність, яка є гарантованою як у матеріальній, так і в соціальній сфері. А ще це колосальний розвиток і досвід. Не можу не відзначити й комфортні умови праці, які створюються завдяки піклуванню керівництва про персонал. «Білоцерківська агропромислова група» — це команда, у якій усі різні та особливі, але кожний — важлива ланка одного величезного механізму. Будь-яка робота — це місце нашої професійної творчості, тому «БіАГР» — це така собі галерея різних, але професійних, досвідчених працівників, які всі разом формують якість продукції та її репутацію.

Руслан Сергійович Любін, начальник цеху з виробництва сухих молочних продуктів “БІАГР”:

— За фахом я учитель історії, географії й економіки. Хоча в школі ніколи не працював: закінчивши університет, змушений був працювати вантажником у Миргороді. Коли оженився, переїхав у Велику Багачку й невдовзі влаштувався у компанію «БіАГР».

Добре пам’ятаю день, коли вперше приступив до роботи на підприємстві (таке не забувається). Було це 20 травня 2014 року.

Спочатку працював оператором розфасувально-пакувального автомату в цеху з виробництва сухих молочних продуктів. Цю посаду займав до 2015 року, потім мені запропонували стати апаратником у цьому ж цеху. Я відстажувався 15 днів і приступив до самостійної роботи. А потім мене призначили старшим апаратником. У нас у цеху загалом вісім апаратників, із них четверо звичайних і четверо старших. То я був старшим апаратником (це як майстер виробництва). А потім хтось побачив у мене завдатки начальника цеху, і мене почали готувати на це місце.

Як готували? У вільний від основної роботи час я вивчав обладнання на підприємстві, бо на той час знав тільки те, що в моєму цеху. Допомагали начальники інших цехів, майстри, загалом усі, до кого звертався. Крім того, читав спеціальну літературу.

Періодично мої знання перевіряли члени кваліфікаційної комісії, радили, на що звернути увагу. Передусім це директор Роман Володимирович Коваленко, тодішній інженер Валерій Володимирович Ляшенко, працівники відділу кадрів. Одне слово, я працював над собою, і мені в цьому допомагали інші.

13 листопада 2018 року мене призначили начальником цеху з виробництва сухих молочних продуктів. Попервах, звичайно, було складно. Опанування нової професії — це завжди труднощі. Найважче, мабуть, було налагодити ділові стосунки з підлеглими. У нас у цеху загалом 12 працівників: восьмеро апаратників і четверо операторів розфасувально-пакувального автомату. Вони працюють позмінно день/ніч по троє в зміні. Я працював із ними нарівні, а тут раз — і вже начальник. Не всі це сприйняли, довелося працювати над собою, а їх переконувати: це після роботи ви мої друзі, а на роботі — ви мої підлеглі, а я ваш начальник.

Я прийшов на підприємство, щоби прогодувати сім’ю, і не висував перед собою ніяких амбітних планів. Однак несподівано отримав визнання й підтримку. Я люблю роботу, постійно думаю про неї, переживаю, коли виникають якісь складнощі, шукаю найкращі шляхи їх розв’язання.

Я отримую задоволення від роботи, від перебування в колективі. У нас дуже гарний і стабільний колектив. Найдовше в цеху працюють Сергій Козельський, Ігор Явтух, Микола Нагога, Максим Подстриганов, Сергій Швець.

Для мене компанія «БіАГР», без перебільшення, — другий дім, дружина навіть дорікає мені за це. Я тут розвиваюсь як людина, як особистість. А це, повірте, не менш важливо, ніж зарплата.

Вікторія Григорівна Скорик, старший продавець магазину:

— Старшим продавцем я стала не одразу. Загалом на підприємство я прийшла у 2015 році. Спочатку працювала в маслоцеху маслоробом, а коли в сирцеху встановили нову лінію й почали випускати сир кисломолочний домашній, перейшла туди і працювала сироробом. Потім пішла в декретну відпустку, після якої зовсім звільнилася з підприємства. Торік у Білоцерківці відкрився магазин після капремонту, і я влаштувалася туди продавцем. Десь через пів року чи трохи більше мене перевели на посаду старшого продавця. У нас двоє старших продавців: я й Валентина Олександрівна Костроміна. Ми все робимо разом: радимося, замовляємо товар, приймаємо його, складаємо графік роботи продавців… Дівчатами керуємо разом. Усього й не перелічити!

У нашому магазині дуже широкий асортимент товарів: харчові продукти, миючі засоби… А ще ж у нас є кава й випічка. Обсяги торгівлі величезні! За день магазин обслуговує понад пів тисячі покупців.

Працюємо з постійними постачальниками, їх кілька десятків. Вони самі привозять товар, який ми попередньо замовляємо. Робота мені дуже подобається, особливо те, що доводиться багато спілкуватися з людьми: і з колегами, і з постачальниками. Та й із покупцями теж. Покупець, як кажуть, завжди правий, тож ми намагаємося догоджати нашим відвідувачам, допомагаємо вибрати потрібний товар, щоби вони залишилися задоволені обслуговуванням і приходили ще.

Анна Іванівна Похідняк, головний бухгалтер компанії “БІАГР”:

— Цього року виповнилося 13 років відтоді, як стала працювати бухгалтером у «БіАГР». Перейшла сюди з ТОВ «Білагро».

Для мене «Білоцерківська агропромислова група» — це, безумовно, частина життя, причому приємна й результативна. Звичайно, це й гарна зарплата для нормального існування, а також відчуття стабільності та впевненості в завтрашньому дні.

Не менш важливе й те, що тут я отримала можливість реалізуватися як фахівець. Головним бухгалтером я працюю п’ятий рік. Мабуть, кожному приємно, коли його поважають, цінують його знання, досвід, прислухаються до його думки. Це дає такий потужний стимул до подальшої праці! Щоранку я із задоволенням поспішаю на роботу. Чомусь вважається, що в жіночому колективі працювати складно: плітки, інтриги, заздрощі. Може, десь таке і є, але тільки не в нас. У нас чудовий колектив, між усіма нами щирі, довірливі стосунки. Усі справжні професіонали, переймаються роботою, відповідальні й віддані рідному підприємству. Разом ми одна родина, одна команда.

Та найголовніше, на мою думку, те, що в нас на підприємстві дуже демократичне керівництво. Окрім того, що вони дбають про умови праці своїх підлеглих (а це і зручний офіс, і найсучасніша техніка, і найновіші бухгалтерські програми, з якими легко та зручно працювати), усі керівники відкриті до спілкування. До них можна прийти в будь-який час і з будь-яким питанням, і вони не виставлять тебе за двері: «Почекай, я зайнятий, прийди іншого разу». Навпаки, вислухають, зрозуміють, дадуть слушну пораду.

Бухгалтерію образно називають фінансовим серцем підприємства. Мені приємно усвідомлювати, що я теж зробила якийсь внесок (нехай навіть маленький) у те, що фінансове серце «БіАГР» б’ється чітко, наче годинник.

Юлія Михайлівна Сиротюк, начальник відділу кадрів “Білоцерківської агропромислової групи”:

— Я працюю у «БіАГР» із липня 2011 року. Тоді я заочно навчалася в Полтавській державній аграрній академії — здобувала фах менеджера-економіста. Починала свій трудовий шлях менеджером із регіонального розвитку, потім працювала бухгалтером, а з 2017 перейшла у відділ кадрів на посаду економіста з праці. У грудні 2020 року мене призначили начальником відділу кадрів. Відділ наш невеликий, усього двоє працівників: начальник та інспектор із кадрів. Але його роль у діяльності всього велетенського колективу важко переоцінити.

Знайти гарного працівника — головне й першочергове завдання кадрової служби. На перший погляд, це не здається чимось складним. Але наша команда працює над тим, щоби не просто знайти, а виділити серед багатьох претендентів саме ту людину, яка зможе максимально ефективно долучитися до спільної справи. Дуже важливо, щоби людина працювала на своєму місці, а для роботи їй були створені відповідні умови (а в нас це саме так і є) — лише тоді працівник зможе досягти бажаного результату в компанії.

Я планувала працювати в галузі фінансів, та несподівано виявилося, що мені дуже подобається спілкуватися з людьми, обмінюватися інформацією, а особливо — емоціями.

Ці задатки розкрилися саме під час роботи на підприємстві. Я дуже вдячна керівникам підприємства, що вони помітили їх, розкрили, розвинули. Моя робота мені надзвичайно подобається. І приносить неймовірне задоволення. Це, як кажуть, моє.

Загалом робота у компанії «БіАГР» дає можливість рости, розвиватися, відкривати в собі здібності, про які ти, можливо, і не здогадувався.

Олександр Мищенко, начальник сирцеху “БІАГР”:

— До того, як прийти працювати на підприємство, я закінчив Полтавський технікум харчових технологій та встиг попрацювати на молокопереробних підприємствах у Пирятині й Лубнах. Водночас заочно навчався в Київському університеті харчових технологій, закінчив його у 2014 році.

Я свідомо обрав фах технолога харчової промисловості, тож можливість працювати за фахом для мене дуже важлива.

Ми з дружиною жили в с. Снітин Лубенського району. Коли дізналися, що є таке підприємство в Білоцерківці на Полтавщині, у квітні 2015 року разом приїхали на підприємство «БіАГР», записалися на співбесіду, потім приїхали ще раз, щоби поговорити з керівництвом.

Мене взяли на роботу виробником сиру, а дружину — лаборантом. Зараз вона працює мікробіологом. А я пройшов шлях від виробника сиру до майстра й начальника цеху.

Спочатку ми знімали квартиру, потім нам дали гуртожиток, а через деякий час — службове житло. Це квартира в будинку на два хазяїни.

Робота мені надзвичайно подобається і приносить величезне задоволення. Плюс стабільна заробітна плата та вчасна її виплата. Затримок не буває. Ще один великий плюс — це службова квартира. І це не просто значно комфортніші умови, ніж у гуртожитку чи найманій квартирі, а ще й визнання, повага з боку керівництва. Такі нюанси я добре розумію й ціную…

Серед усіх переваг роботи у компанії «БіАГР» мабуть, першочергове значення для мене відіграє можливість працювати за фахом. Перекваліфіковуватися на іншу роботу не маю бажання: я навчався, здобував знання, і хочу їх застосовувати на практиці.

Дмитро Вікторович Борисов, старший юрист:

— Добре пам’ятаю той день, коли прийшов працювати на підприємство. Це було 6 грудня 2013 року. До цього я працював у Полтаві в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, та потім змінив місце проживання й переїхав у Миргород. Моя колишня колега розповіла про вакансію юрисконсульта у компанії «БіАГР», і я вирішив спробувати.

Так склалася ситуація, що саме в цей час на підприємстві звільнилися двоє юристів: один — незадовго до того, як я прийшов працювати, а другий — на наступний день.

Для мене це був справжній «курс молодого бійця». Зараз у юридичному відділі четверо працівників, однак тоді, на початку моєї роботи на підприємстві, тривалий час я сам виконував усю роботу. А це юридична оцінка проектів рішень, наказів, розпоряджень, договорів, контрактів, а також супровід під час укладання останніх, контроль за їх виконанням. А ще ж підготовка претензій, судових позовів, відстоювання інтересів підприємства в судах.

Мушу чесно сказати: політика підприємства налаштована на врегулювання конфліктних ситуацій без судових розглядів. Судові засідання потребують багато часу на підготовку та участь у них, вони тягнуться місяцями, а іноді й роками, тож остаточного рішення доводиться чекати дуже довго. Усе це разом потребує неабияких фінансових витрат.

Але врегулювати ситуацію на початковому (досудовому) етапі вдається не завжди. Нерідко доводиться оскаржувати рішення контролюючих органів. На жаль, податкові органи часто неправомірно нараховують додаткові податкові зобов’язання та накладають штрафні санкції. А ми не погоджуємося з цим, і наша юридична служба готує заперечення на перевірки, оскаржує ці рішення в суді.

Прикро це говорити, але податкова система України не є помічником і підтримкою бізнесу. Через «дірки» в законодавстві стосовно врегулювання прав підприємств «Білоцерківська агропромислова група», яка повністю сплачує всі державні податки, змушена самотужки боротися з неправомірними мільйонними санкціями.

Хотілося б вірити, що найближчим часом держава більше підтримуватиме виробників українських продуктів. Наше підприємство вже зайняло вагому нішу на ринку й має розвиватися далі, а ми продовжуємо щоденно боротися зі стосами паперів, уповільнюючи цей прогрес.

Треба сказати, ми маємо кілька виграних справ, коли в судовому порядку вдалося довести некомпетентність (чи, може, упередженість) податківців. Зараз триває судовий розгляд ще двох наших позовів щодо проведених перевірок.

Загалом юридична служба — це та структура, яка допомагає підприємству працювати ефективно. Абсолютно всі документи, договори страхування, виробничі оформлення, відвантаження тощо проходять через юридичний відділ.

Підприємство повністю забезпечує нас матеріально-технічною базою на робочому рівні, і ми із задоволенням виконуємо свої обов’язки. Надихає думка, що працюємо на великому, успішному, європейського рівня підприємстві. Допомагає й моральна атмосфера в колективі, увага та піклування керівництва про кожного працівника. Тому головним у своїй роботі вважаю передусім можливість самореалізації та нормальні людські стосунки.

Тетяна Вікторівна Гніда, головний економіст “БІАГР”:

— У своїй роботі у компанії «Білоцерківська агропромислова група» найбільше ціную те, що працюю на виробництві. Попередньо я мала досвід роботи в компанії, яка займалася торгівлею. Однак коли підприємство саме щось виробляє, створює, це набагато цікавіше. Таке підприємство має перспективу. Справді, «Білоцерківська агропромислова група» постійно розвивається, причому динамічно. За останні п’ять років (саме стільки я працюю на підприємстві) суттєво збільшилися як обсяги реалізації, так і асортимент продукції.

У 2016 році дізналася про те, що «БіАГР» шукає економічного аналітика. А я раніше якраз цим і займалася: аналізувала фінансову діяльність підприємств та виявляла їхні сильні та слабкі сторони. Певний час працювала в німецько-українській компанії… Одне слово, подала резюме, успішно пройшла співбесіду та приступила до роботи.

Була домовленість, що я не тільки зроблю фінансовий аналіз, а й запропоную своє бачення, як налагодити фінансовий облік на підприємстві. Через два місяці я виконала своє завдання, надала звіт, за результатами якого мені запропонували посаду економіста (тоді він був один). А потім обсяги роботи розширилися, узяли ще одну людину, і я стала головним економістом. Тоді я запропонувала іншу систему оцінки виробленої продукції. Річ у тому, що сформувати ціну на вироблену продукцію дуже важливо. При цьому треба врахувати всі ймовірні затрати. Якщо щось не врахуєш, припустишся помилки, можна вийти на ціну, привабливу на ринку, але при цьому не отримати прибутку. Значить, підприємство не зможе розвиватися.

А «БіАГР» розвивається, стає сучаснішим. Приємно усвідомлювати, що в цьому є часточка й моєї праці. А загалом рецепт щасливого життя відомий: треба із задоволенням іти на роботу й так само із задоволенням повертатися додому. Я щаслива, бо в мене це виходить!

Оксана Мефодіївна Стець, директор із маркетингу “БІАГР”:

— Мені випала честь будувати маркетинг у компанії з нуля. Я представляю новостворений відділ маркетингу та молоду амбіційну команду. Найбільше щастя для маркетолога — любити продукт, із яким працюєш. Ми маємо чималий досвід просування різних брендів, роботи в компаніях різних рівнів, і нам є з чим порівняти. Складно закохати людей у бренд і продукт, якщо в них не віриш. Але, на щастя, у нас усе навпаки. Нашій команді легко розповідати людям про БІЛОпродукти, адже ми впевнені в їхній якості та унікальних рецептурах. Вдячні всій команді БІАГР за можливість працювати та бути чесними зі споживачами. Усе буде БІЛО — це не просто слоган бренду, а ідея та енергія, яку ми посилаємо нашим клієнтам!

Бренд із нуля — нелегка задача, але ми з нею 100 % впораємося. І про БІЛО знатимуть у кожному українському місті. Адже БІЛО — це прорив на національному молочному ринку!

Наталія Олександрівна Іщєнко, заступник директора “БІАГР” з логістики та транспорту:

— Я взагалі переселенка з Донецької області. У 2015 році переїхала в Миргород, а 11 травня 2016 року влаштувалася у «БіАГР» нічним касиром.

Їздила на роботу автобусом підприємства: приїжджала о пів на сьому вечора і працювала до 8-ї години ранку. Так тривало близько двох місяців. Потім мені запропонували посаду бухгалтера по зарплаті, після цього працювала бухгалтером по транспорту, заступником головного бухгалтера…

Зрештою Роман Володимирович Коваленко запропонував посаду заступника директора з логістики.

Свого часу я закінчила Макіївський економіко-гуманітарний інститут за фахом «Облік і аудит», працювала провідним ревізором у Контрольно-ревізійному відділі свого міста, згодом перейшла в ТОВ «Амстор» — це мережа супермаркетів по всій Україні. Логістикою раніше не займалася, але ця робота мені надзвичайно сподобалася.

Завдання, яке стоїть перед логістами, дуже відповідальне: треба розробити економічно найвигідніший спосіб, щоби забрати й доставити на підприємство молоко, щоби розвести по всій Україні вироблену продукцію…

Багато людей залюбки дивляться детективи, у яких слідчі розплутують загадкові злочини, дехто у вільний час сам розгадує кросворди, сканворди, складає пазли й тому подібне. Наша робота чимось схожа на цю діяльність. Принаймні, вона потребує чіткого аналізу, математичного розрахунку, загалом логічного мислення. А ще — злагодженої командної роботи багатьох служб нашого підприємства.

Так, відділ збуту збирає від наших споживачів замовлення та формує заявки на постачання готової продукції, після чого скидає їх логістові Ігореві Володимировичу Кушніренку. Це він розробляє всі маршрути, враховуючи обсяг вантажу, пункт призначення і т. п. Виконати це завдання треба швидко: маршрути розробляються сьогодні на завтра.

Обсяги молока, яке підприємство забирає в господарствах та в населення, щодня приблизно однакові, тому на маршрутах курсує один і той же транспорт, тут усе відбувається чітко й за графіком. Та й водії тут досвідчені, починали працювати як мінімум 10 років тому, досконало знають свої маршрути і вже наче рідні в господарствах. Однак при доставці готової продукції можливі найрізноманітніші ситуації. Ми завжди враховуємо потреби споживача, а він може замовити, образно кажучи, сьогодні 2 т продукції, а завтра — 20 т.

Хотіла б зазначити, що всі водії, а також механіки, слюсарі, інженери, представники інших професій дуже відповідальні. У нас загалом підібрався великий, цікавий, напрочуд дружний і згуртований колектив. Усі розуміють важливість своєї ланки роботи, виконують її добросовісно й допомагають один одному.

На нашому підприємстві “БІАГР” запроваджено обов’язковий передрейсовий огляд усіх транспортних засобів, він відбувається не формально, а належним чином. Проте все ж іноді виникають форс-мажорні обставини: ви ж знаєте, які дороги в Україні, можна залетіти в яму чи вибоїну й пошкодити автомобіль. Машини — це, якщо хочете, теж живий організм…

Трапляється, що й уночі піднімаємо механіків та направляємо їх до несправного техзасобу. Ось нещодавно був випадок, коли по дорозі до Дніпра зламався автомобіль. О 5-й ранку вислали механіків, вони доїхали до місця пригоди, полагодили машину, і вона своєчасно доставила вантаж. Такі випадки трапляються нечасто, та все ж бувають. Колись, пригадую, виникли проблеми з автобусом, який возить працівників на підприємство. Добре, що водії приходять на роботу завчасно, тож ми встигли вислати резервний автобус і резервного водія, і затримок із доставкою працівників не виникло.

Моя ланка роботи мені надзвичайно подобається, бо щоразу виникає щось нове. Постійно доводиться розвиватися, вдосконалювати свої вміння, навички. Часто вирішую складні й нестандартні ситуації, а для мене чим складніше завдання, тим більше задоволення від його вирішення!

Подобається й те, що робота наповнена спілкуванням із людьми, і це не лише водії, механіки. У нас на підприємстві є спеціальна техніка: кран, вишка. Зараз, наприклад, «Білоцерківська агропромислова група» допомагає будувати дорогу в Білоцерківці на Полтавщині.

Найбільше мені подобається колектив підприємства, а також керівництво: воно демократичне, просте в спілкуванні, з величезним розумінням ставиться до підлеглих і намагається задовольнити всі їхні потреби. Таке трапляється дуже рідко.