Воювати «другій армії світу» зі Збройними силами України виявилося не під силу, тож рф вирішила відігратися на цивільному населенні: завдає ударів по українських містах, нищить цивільні об'єкти, обстрілює гуманітарні коридори, евакуаційні колони...

А ще ворог намагається знекровити систему української економіки: б'є по об'єктах критичної інфраструктури, руйнує транспортні магістралі, промислові об'єкти. У цих умовах виживання виробничих підприємств, їхнє функціонування і випуск продукції набувають особливої актуальності. Як в умовах воєнного стану працює компанія «Білоцерківська агропромислова група»? Про це напередодні професійного свята – Дня працівників харчової промисловості – мали розмову з директором підприємства БІАГР Романом Коваленком.

У складний час допомагали іншим

– Справді, 24 лютого 2022 року поділило життя кожного українця на «до» та «після», – говорить Роман Володимирович. – І якщо сьогодні ми маємо цілковиту впевненість, що обов’язково переможемо, знищимо окупантів та звільнимо всю територію України, то в перші дні активної фази бойових дій ворог настільки впевнено просувався вглиб країни, що ніхто не знав, чим усе це закінчиться.

Шлях до стабілізації ситуації в країні був дуже важким для підприємства. Були такі дні, коли о 5-й годині ранку ми телефонували в господарства Гадяцького району й запитували, чи приїжджати за молоком?

Ми поставляли свою молочну продукцію брендів БІЛО та Білоцерківське по всій Україні, та коли ворог окупував північні, східні, південні області, вся логістика, яку ми вибудовували багато років, в одну мить була зруйнована. Уявіть: магазини розбомблені, товар залишився в магазинах, гроші за нього не надійшли… Це ланцюгова реакція, й знадобиться чимало часу та зусиль, щоб цей обірваний ланцюг відновити.

– І все ж вам удалося втриматися на плаву та зберегти виробництво…

– Наша компанія БІАГР не зупинялася! Більше того, у цей складний період навіть допомагали іншим – і молокопереробним підприємствам, і виробникам молока.

Оскільки велися бойові дії, деякі підприємства (наприклад, із Харківської області) перестали збирати молоко. А оскільки вони закуповували сировину в низці господарств Полтавщини, останні опинились у вкрай складній ситуації. Довоєнна логістика порушилася, але корови на це не зважають: вони, як і раніше, дають молоко. Куди його дівати? Виливати?

От ми й підставили плече й певний час – допоки ситуація не стабілізувалася – закуповували молоко в приватного підприємства «Агроекологія», агрофірми «Маяк» та в інших господарствах.

– І що робили з цим молоком?

– Переробляли. Раніше переробні потужності підприємства були задіяні на 80–90%, ми переробляли 280–300 т молока на добу. Тоді ж, у перші дні війни, обсяги переробки зросли до 320 т на добу. Це була межа наших можливостей – стовідсоткове використання усіх потужностей.

Звісно, ми працювали на склад, оскільки загалом у країні попит на молочну продукцію значно впав.

Вийшли на ринки ЄС

– Отже, виручив запас міцності…

– Так, наше підприємство БІАГР орієнтоване на майбутнє, воно постійно розвивається. Цим маємо завдячувати Голові ради директорів Вікторові Володимировичу Кордубану. Це людина, яка бачить на багато років уперед. Свого часу він ініціював суттєве оновлення виробництва: були встановлені сучасні потужні виробничі лінії, побудовані просторі складські приміщення. Завдяки цьому підприємство й змогло забезпечити як переробку, так і зберігання виробленої продукції.

– Яка зараз ситуація? Довелося зменшити обсяги виробництва чи продовжуєте працювати на склад?

– Війна триває, тож остаточно ситуація в країні так і не стабілізувалася. Багато наших великих покупців – підприємства, що виробляють морозиво, кондитерські вироби – суттєво зменшили своє виробництво або й повністю зупинилися. Якщо раніше, до війни, ми щомісяця продавали близько 100 т сухих сумішей, то зараз – лише 6–7 т.

Торгові мережі теж стали менше купувати масло й сир, адже молочний ринок значно скоротився: частина України окупована, кілька мільйонів українців виїхали з країни. На щастя, нам удалося вийти на європейські ринки. У січні, якраз перед початком війни, компанія «Білоцерківська агропромислова група» отримала дозвіл на експорт вершкового масла й сухого молока в країни Євросоюзу. У квітні ми зробили перші поставки.

Ми готувалися до цього кроку дуже давно. Це був довгий і складний шлях, який ми пройшли всім колективом: забезпечили високу якість своєї молочної продукції та її відповідність європейським стандартам.

Зараз ми поставляємо в торгову мережу України на 20–30% менше продукції, ніж до війни. При цьому закуповуємо і переробляємо стільки ж молока, як і раніше, навіть трохи більше: близько 300 т на добу. Ця «зайва» сировина йде на виготовлення вершкового масла й сухого молока для країн Євросоюзу. Тож усю вироблену молочну продукцію ми успішно реалізуємо.

Наші покупці – це підприємства харчової промисловості з Польщі, Данії, Голландії, Болгарії, Литви. Вершкове масло наше підприємство БІАГР фасує у ящики по 25 кг, сухе молоко – у мішки по 25 кг.

Ми й раніше експортували сухе молоко, але в такі країни як Азербайджан, Грузія, Мальта. Коли почалася війна, морські порти зупинилися, й усі зв’язки з цими країнами раптово обірвалися. Тому відкриття європейських ринків дозволило підприємству утриматися на плаву.

– А як доставляєте свою продукцію в країни ЄС?

– Своїм автотранспортом. Скажу одразу: це складно й дуже непередбачувано. Були ситуації, коли наші водії стояли на кордонах у довжелезних чергах по 50 км близько 20 діб! На жаль, на сьогодні лише двоє наших водіїв здійснюють такі перевезення. Це Олександр Довгаль і Олександр Губарь. Найближчим часом до них мають приєднатися ще двоє – Володимир Яйчун і Костянтин Бондар.

Справжні воїни

– Коли я навчався у виші, – продовжує директор БІАГР Роман Володимирович Коваленко, – викладач на заняттях нам казав: «Ви повинні забезпечувати продовольчу безпеку держави».

Я тоді був зовсім юним і не розумів, яку саме думку він хоче донести до нас, студентів. Фраза про продовольчу безпеку звучала трохи дивно. Хіба існує якась небезпека? Хіба може виникнути голод? І лише зараз, коли в Україні триває активна фаза війни, я зрозумів, що в кожного своя місія: один має тримати автомат, другий – стояти біля виробничого обладнання на підприємстві й забезпечувати харчуванням населення, наших воїнів.

Працівники нашого підприємства БІАГР з перших днів повномасштабного вторгнення росії сповна виконували свою місію. Ми не припиняли виробництво молочної продукції БІЛО та Білоцерківське ні на мить. Попри нестабільну ситуацію, ракетні й артилерійські обстріли ворога, наші водії, як і раніше, доставляють продукцію в усі регіони України.

Принагідно хотів би відзначити водіїв із доставки готової продукції Євгена Манашина, Олександра Губаря, Андрія Лихобабу, Володимира Яйчуна, Юрія Молдавчука, Олександра Устименка. Ці чоловіки безвідмовно їздили в Одесу, Житомир, Дніпро, Харків тощо. У Харків наші машини їздили навіть під обстрілами!

У перші, найважчі дні після повномасштабного вторгнення не припиняли своєї роботи Харківський і Київський відділи продажів. Ворог постійно обстрілював українську столицю й майже впритул підійшов до Броварів, де розміщені склади з нашою молочною продукцією БІЛО та Білоцерківське, а хлопці продовжували розвозити її по всьому Києву, доставляючи й у віддалені спальні райони. Якби не вони, люди лишилися б голодними, бо полиці магазинів миттєво спустіли.

«Людей ми цінуємо понад усе»

– Коли ми зустрічалися з Вами рік тому, Ви ділилися планами на майбутнє й говорили про переробку сироватки, випуск нових видів продукції, зокрема десертів… Війна змусила відмовитися від цих амбітних планів, чи не так?

– Ми освоїли виробництво сухих сумішей на основі сироватки, відшліфували свою майстерність і зрозуміли, яку продукцію можемо виготовляти. І загалом вийшли на повний цикл переробки молока, коли не залишається нічого, що б ми виливали. Але попиту на сухі суміші поки що немає. Як я вже згадував, ситуація в Україні критична. Тож їх купують хіба що для виробництва комбікормів, рідше – для використання в кондитерській промисловості.

Сьогодні наше основне завдання – зберегти той колектив, що є, забезпечити персонал роботою. Це наші люди, а людей ми цінуємо понад усе!

Після того, як скоротилося основне виробництво, зменшилася й кількість працівників. Річ у тому, що цехи, які працюють на Євросоюз, повністю автоматизовані, там задіяно дуже мало персоналу. А ось в інших структурних підрозділах довелося оптимізувати кількість працюючих. Але спеціально ми нікого не звільняли. 57 чоловіків вступили до лав ЗСУ й пішли бити ворога, ще кілька десятків самі звільнилися й виїхали в безпечніші регіони.

Що ж стосується випуску десертів, то ми не відмовляємося від цих планів, просто відкладаємо їх. Коли остаточно переможемо ворога, можна буде виготовляти як десерти, так і багато іншої продукції. Головне – перемога у війні.

Користуючись нагодою, вітаю всіх працівників компанії «Білоцерківська агропромислова група» з прийдешнім професійним святом. Бажаю нових ідей, енергії, наснаги та задоволення від роботи, а вашим родинам – миру, любові, розуміння, добра та благополуччя.