Світлана Іванівна Шарай, заступник головного бухгалтера зі збуту продуктів компанії «Білоцерківська агропромислова група»:

– Працюю на підприємстві з 1999 року. Починала заготівельником молока. За три чи чотири місяці звільнилося місце в бухгалтерії, і я перейшла туди працювати.розбиратися, шукати, де помилилася. Мені подобається вирішувати складні завдання, тож чим важче завдання, тим більше задоволення отримую, коли виконую його. Звісно, бувають хвилини, коли втомлює монотонна діяльність. Однак за 23 роки моєї роботи на підприємстві навіть у думках не було змінити професію чи місце роботи. У нас підібрався чудовий колектив. Фінансовий відділ достатньо великий, проте всі ми одна одну добре знаємо й при потребі допомагаємо – як у роботі, так і в особистому житті. Більшість працює на підприємстві давно. Коли ж приходить молодь, вона якось одразу адаптується в колективі та переймає моральні цінності, які тут сповідують.

Наталія Станіславівна Маслій, заступник головного бухгалтера «БІАГР»:

– У червні виповнилося шість років, як я працюю на заводі. Спочатку була бухгалтером по збуту, потім бухгалтером із ПДВ, а три останніх роки працюю заступником головного бухгалтера. Про професію бухгалтера ніколи не мріяла, хоча моя попередня діяльність теж була пов’язана з фінансами. У мене банківська освіта, маю певний банківський досвід. Та в якийсь момент вирішила, що прийшов час змінити своє життя. Дізналася про вакансію в Білоцерківці, подала документи на конкурс, пройшла… Ніскільки не шкодую про свій крок. Я швидко прижилася в колективі, бо він у нас чудовий. Працюючи у компанії «Білоцерківська агропромислова група», зустріла кохання всього свого життя, переїхала з Полтави до Бірок. Мені подобається робота, якою я зараз займаюся. Працювати на підприємстві БІАГР, яке не стоїть на місці, а постійно розвивається, дуже цікаво. Потрібно думати, мислити, самому розвиватися… Це приносить неабияке задоволення. Одне слово, я знайшла себе. Спасибі Збройним силам України за те, що стримують наступ агресора. Завдяки цьому ми маємо можливість жити, працювати й відзначати своє професійне свято.

Тетяна Федорівна ТЕРТИЧНА, касир «Білоцерківської агропромислової групи»:

– Я закінчила Верхньодніпровський сільськогосподарський технікум у Дніпропетровській області й у 1983 році розпочала трудову діяльність у Донецькій області. У 1999 році ми переїхали в Білоцерківку, 2000 року я влаштувалася на завод комірником, невдовзі стала працювати економістом і за сумісництвом касиром. Коли обсяги роботи збільшилися й постало питання, ким мені працювати: економістом чи касиром, обрала касира. Чому? Бо це ближче до роботи бухгалтера. Я видаю заробітну плату, кошти на відрядження, приймаю кошти за продукти… Мені подобається моя робота, бо відчуваю магію цифр. Звичайно, там, де великі гроші, велика відповідальність. Щоб уникнути помилок, треба бути уважним, швидко рахувати й узагалі постійно все тримати на контролі. Щоб не виникало ситуації, як в анекдоті: «Кінчайте, батьку, торгувати, бо вже нічим здачу давати»…